Написание букв на месте безударных гласных в корнях устанавливается формами проверяемого слова либо однокоренными словами или их формами, в которых проверяемый гласный находится под ударением 1 .
В слове «г о р а́ » 2 безударная гласная (о) проверяется словом «г о́ ры».
1 См. § 34 Правил русской орфографии и пунктуации. Полный академический справочник / Под. ред. В.В. Лопатина. — М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2014. — 432 с.
2 Проверяемая гласная выделяется зелёным цветом с нижним подчёркиванием.
Таблица ударений:
ПАДЕЖ
Ед. ч.
Мн. ч.
И.
гор а́
г о́ ры
Р.
гор ы́
г о́ р
Д.
гор е́
гор а́ м
В.
неод.
г о́ ру
г о́ ры
одуш.
Т.
гор о́ й, гор о́ ю
гор а́ ми
П.
гор е́
гор а́ х
Значение слова гора
1.
гор а 1 , горы, мн. горы, горам, жен.
1. Значительная возвышенность, поднимающаяся над окружающей местностью.
| Высокий берег реки (обл.). Идет миленький горой.
2. Возвышение, куча, сложенная из снега, для катанья с нее на санках. Кататься с горы. Снежная гора.
3.только мн. Различные сооружения в виде горы для катанья с них, преим. в увеселительных парках. Американские горы (для катанья в вагонетках по рельсам). Водяные горы (в лодке, скатывающейся в воду).
• в гору — 1) вверх по склону. «сыпучими песками в гору помещичий рыдван тащился.»крылов . 2) перен. к большому житейскому преуспеянию. Он в гору пошел (по службе и т.п.). Под гору — под уклон вниз. Гора с плеч (разг.) — рассеялась большая забота, кончилось тягостное душевное состояние. Не за горами (разг.) — вскоре; неподалеку. Стоять горой за кого-что — всеми силами защищать кого-что-нибудь, заступаться за кого-нибудь. «За армию стоит горой.»Грибоедов . Сулить золотые горы — сулить богатство, большие денежные выгоды. Пир горой (разг.) — обильный или разгульный. Надеяться, как на каменную гору на кого-что (разг.) — полагаться вполне на кого-что-нибудь. Дуй его (тебя и т.п.) горой (обл.вульг.) — бранное выражение.
2.
гор а 2 (Гора), (Г прописное), Горы, мн. нет, жен. (перевод франц. Montagne) (ист.). То же, что монтаньяры.
3.
гор а 3 . Только в выражении: на-гора (шахтерское арго) — наверх, на поверхность земли. Подмосковные шахты за 8 месяцев. Выдали на-гора 2,7 млн тонн угля (из газет).
Предложения со словом гора
На пороге возникла гора мышц, вбитая в спортивный костюм, на шее здоровенная золотая цепь, волосы на голове почти сбриты, и жевательная часть черепа намного больше мыслительной.
Своими познаниями в языке Та-Кем Каримба не уступал вождю, но, будучи служителем культа, выражался гораздо изящнее.
Василий, зачарованно уставясь на них, даже не заметил, как взгромоздился во второе такое же кресло, и едва успел покрепче схватиться за поручни, как другие восемь богатырей, наряженные в шкуры тигровые, подхватили его седалище и с гиком и криком, непременным спутником индусов, пустились бежать со двора по улицам Беназира, все круче забирая на окраину, где дорога сворачивала к горам.
А интересно Семёну было писать всякие фантастические истории, в которых придуманная им действительность была гораздо интереснее, чем та, в которой он жил.
Цитаты со словом гора
Жизнь – это гора. Пока взбираешься, глядишь вверх, и ты счастлив, но только успел забраться на вершину, как уже начинается спуск, а впереди — смерть. Взбираешься медленно, а спускаешься быстро. Ги де Мопассан, «Милый друг»
Этот мир — гора, а наши поступки — выкрики. Эхо от выкриков всегда возвращается к нам. Анхель де Куатье, «Схимник»
Странная вещь — физическое превосходство. Это самое примитивное, что есть на свете. Оно не имеет ничего общего со смелостью или мужеством. Револьвер в руках какого-нибудь калеки сразу сводит это превосходство на нет. Все дело просто в количестве фунтов веса и мускулов. И всё же чувствуешь себя обескураженным, когда перед тобой вырастает их мертвящая сила. Каждый знает, что подлинное мужество — это нечто совсем другое и что в минуту настоящего испытания гора мускулов может вдруг жалко спасовать. Эрих Мария Ремарк, «Ночь в Лиссабоне»
Болото всегда ненавидит гору. И чем выше гора, тем больше это раздражает болото. Анатолий Алексин, «Сигнальщики и Горнисты»
Что миновало, то забыть пора, И с сердца сразу свалится гора. Всё время помнить прошлые напасти, Пожалуй, хуже свежего несчастья. Уильям Шекспир, «Отелло»
«Стремись не к тому, чтобы добиться успеха, а к тому, чтобы твоя жизнь имела смысл.»
Ударение в слове гора
Гора — ударение в слове
Разбираемся, где ставить ударение в слове «гора» Гора (1-е склонение, неодушевлённое, женский род,существительное)
Правильное ударение ГОР А́
Источник: Русский орфографический словарь Российской академии наук. Важно запомнить на какую гласную падает ударение что бы не ошибаться в произношении.
Мало кто может пройти этот тест по русскому с первого раза! Попробуйте свои силы!
Таблица ударений по падежам
Падеж
ед.ч.
мн.ч
Именительный
гор а́
г о́ ры
Родительный
гор ы́
гор
Дательный
гор е́
гор а́ м
Винительный
г о́ ру
г о́ ры
Творительный
гор о́ й, гор о́ ю
гор а́ ми
Предложный
гор е́
гор а́ х
Примеры предложений со словом
– А то, что на этой гор живут страшные и жестокие разбойники.
По мере приближения к вершине горы склон становился всё круче.
Он смотрел вдаль, туда, где возвышались большие северные горы.
Гора ударение при склонении
за́ гору и за го́ру (спуститься и т. п.) ;
на́ гору и на го́ру (подниматься и т. п.) ;
по́д гору (вниз под уклон)
Минуя го́ру за горой,
Все ждет он — скоро ль степь родная,
И вдаль глядит, травы степной
Пучок из рук не выпуская.
С моста идет дорога в го́ру.
А на горе́ — какая грусть! —
Лежат развалины собора,
Как будто спит былая Русь.
Н.М. Рубцов, По вечерам
К чужим гора́м, под небо юга
Я удалюся, может быть;
Но слишком знаем мы друг друга,
Чтобы друг друга позабыть.
М. Ю. Лермонтов, К* («Я не унижусь пред тобою. »)
А как наши судьбы — как будто похожи:
И на́гору вместе, и вместе с откоса!
Но вечно — по рельсам, по сердцу, по коже —
Колеса, колеса, колеса, колеса!
А. А. Галич, Поезд
Ромул и Рем взошли на го́ру,
Холм перед ними был дик и нем.
Ромул сказал: «Здесь будет город».
«Город, как солнце», — ответил Рем.
Н. С. Гумилев, Основатели
Смотреть что такое ГОРА в других словарях:
ГОРА, -ы, вин. гору, мн. горы, гор, -ам, ж. 1. Значительнаявозвышенность, поднимающаяся над окружающей местностью. Взбираться на. горуи на гору. 3d гору или за гору спуститься (скрыться). Туннель уходит подгору. Подводные горы (в океане). Идти под гору (также перен.: обухудшающемся положении дел). Идти в гору (также перен.: об улучшающемсяположении дел). С (целую) гору (о чем-н. очень большом; разг.). Ледяная г.(горка, залитая водой для катания). Г. родила мышь (посл. о чем-н. малом,незначительном вместо ожидавшегося большого, существенного). 2. перен.,чего. Нагромождение, куча, множество (разг.). Горы книг. Переделать целуюгору дел. Вещи свалены горой. 3. мн. Гористая местность. Жители гор. 4.Горнопроходческая выработка (обл.). * В гору пойти (разг.) — начать делатьудачную карьеру, возвыситься по службе. Гору своротить (разг.) — сделатьнепомерно много. Горы (горами) двигать — совершать большие, великие дела.Золотые (златые) горы (часто ирон.) — огромное богатство, большие блага.Сулить золотые (златые) горы кому-н. Как гора с плеч (свалилась) (разг.) -отпала тяжелая забота. Не за горами что (разг.) — о том, что скоро наступит.Старость не за горами. Пир горой (разг.) — обильный пир, богатое угощение.Снежная гора — возвышение, с к-рого катаются на санках. Стоять горой закого-что (разг.) — всеми силами защищать. II уменьш. горка, -и, ж. (к 1знач.). II прил. горный, -ая, oое (к 1,3 и 4 знач.). Г. хребет. Горные лыжи(для катания в горах). Г. комбайн. Г. инженер. смотреть
гора ж. 1) а) Значительное возвышение (обычно суживающееся кверху), резко поднимающееся над окружающей местностью. б) Естественное или специально устроенное возвышение для катания на лыжах, санках и т.п. 2) перен. Множество чего-л., лежащего кучей, ворохом.
гора ж.1. mountain; (невысокая) hill; (для катания на санках) toboggan-shoot, toboggan-slide американские горы (аттракцион) — switchback sg. кататься . смотреть
ГОРАМифологические функции Г. многообразны. Г. выступает в качестве наиболее распространённого варианта трансформации древа мирового. Т. часто восприни. смотреть
ГОР|А (833), -Ы с. 1. Гора, возвышенность: Землѩ ˫ако трѩсѹшти сѩ || просто мьнить сѩ ѥмѹ. и горамъ тешти крѹгомь. (τὰ ὄρη) Изб 1076, 265 об.–266; ѥст. смотреть
гора сущ.жен.неод. (151) ед.им. Сама гора в 25-ти верстах.Пут1. а на склоне гора подалась влево и очистила нам вид на мостПут2. К югу Меднозаводская. смотреть
С гор вода, со стану рыба. Новг. О времени таяния снега и льда, когда рыба начинает двигаться активно. НОС 9, 161.Спустились с гор за солью. Жарг. мол. смотреть
ГОРА́, и́, ж.1. Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень.Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький. смотреть
гора́:◊ Вовча гора́ іст. пагорб у районі вулиці Зеленої: На початку XVII ст. передміщани підняли сміливу думку обвести своє передмістя укріпленнями. Король Жигмонт III прийняв цю думку прихильно, й королівський інжинер Аврелій Пассаротті виробив плян фортифікаційної лінії. Вона мала починатися від Вовчої гори (мабуть, теперішня Стрільниця) і вести через Личаків, Рури (вул. Кохановського), Зелену, Калічу гору до костела Марії Магдалини, Єзуїтського городу й Краківської брами (Крип’якевич)||Стрільниця, гора Яцка, гора св. Яцка ◊ Вуле́цька гора́ = гора Ву́лька ◊ Га́лич-гора́ = Калі́ча гора́ ◊ Ги́цлівська гора́ пагорб на перехресті сучасних вулиць Клепарівської і Золотої: По північному боці Янівської вулиці тягнуться узгір’я. На початку від Клепарівської вулиці є т.зв. Гора Страчення, на якій від XVIII ст. виконувано звичайно засуди смерті. Після 1768 р. страчено на цьому місці гайдамацьких ватажків. 1847 року повішено тут польських повстанців Теофіля Вісньовського і Йосафата Капусцинського; на їх честь поставлено пам’ятник. В устах народу гора називається Гицлівською, бо в сусідстві мешкав міський гицель (Крип’якевич); Коли Митрополит довідався, що німці наказують українській міліції везти жидів на Янівську, т.зв. “Гицлівську гору”, на розстріли, він страшенно обурився і зразу написав гострий протест до шефа ґештапо Гімлера. Посередньою відповіддю на цей – єдиний у всій тодішній Европі – протест українського Митрополита, був наказ Гімлера до губернатора Галичини Франка: “покарати на горло графа Шептицького”. Франк, що добре знав, якою пошаною і популярністю, майже поклонінням, оточує Митрополита український нарід, налякався наслідків такого покарання і відважився написати Гімлерові точне з’ясування ситуації (Вітошинська)||гора Страт, гора Страчення ◊ гора́ Вроно́вських = гора́ Ше́мбека: На вершку гори була кругла будова, т.зв. рондель. В 1791-1829 роках цей двір належав до радника львівського шляхетського суду Станіслава Вроновського, від нього гора дістала своє друге ім’я. Вроновський збирав книжки й старовину, знав історію Львова, любив мистецтво і навіть дав у своїй палаті пристановище театрові (Крип’якевич) ◊ гора́ Ву́лька пагорб в районі вулиць Гвардійської та Княгині Ольги||Вулька, Вулецька гора, гора Вулька, гора Паненська (Паненська) Вулька, Кадетська гора ◊ гора́ Пане́нська (Пане́нська) Ву́лька = гора́ Ву́лька ◊ гора́ Льва пагорб (389 м над рівнем моря) між Замковою горою та Кайзервальдом (у районі вулиць Максима Кривоноса та Олекси Довбуша): Між вул. Театинською [сучасна М. Кривоноса] й вул. св. Войтіха [сучасна Довбуша] є гора Льва. Назва її вказує на ім’я князя Льва, від котрого Львів дістав своє ім’я. Але чому якраз ця гора названа його іменем, незвісно. Може, були тут якісь украплення з часів князя, може, якийсь пам’ятник, може, відбулася якась подія, пов’язана з князем? Під цим іменем гора відома з XVІ́ ст. (Крип’якевич)||Піскова гора ◊ гора́ Ска́лка іст. пагорб в районі вулиці Зеленої: Від Зеленої вулиці до вул. Яблоновських тягнуться високі горби. В часах облоги Хмельницького 1648 року була тут Вовча гора, яку зайняли українські війська. Із цієї сторони через Зелену вулицю йшов перший наступ на місто, під Галицьку браму. Пізніше згадується гола гора, звана “Скалкою”; нині вуличка “На Скалці” [сучасна Скельна] (бічна Яблоновських) пригадує це ім’я (Крип’якевич)||гора Скелька ◊ гора́ Ске́лька = гора́ Ска́лка: Протягом XІ́X ст. цегельні, каменоломні та парцеляції змінили вигляд Скельки. Від скель нічого не залишилось, а на вершечку гори встановили капличку. Остаточно знівелювали верхівку гори десь бл. 1965 року, коли бульдозери зрізали невеличкий горбочок, де стояла колись капличка, перетворивши узгір’я на пласке плато, на якому розширили спортивний майданчик школи №28 (колишньої св. Урсули) (Мельник І.) ◊ гора́ Сте́фана іст. пагорб у районі вулиці Барвінського: Вулиця Барвінського виходить до гори Стефана та до невеликого парку при Стрільниці (Мельник І.) ◊ гора́ Страт = Ги́цлівська гора́ ◊ гора́ Стра́чення = Ги́цлівська гора́ ◊ гора́ Ше́мбека (Ше́мберка) один із трьох пагорбів (325 м над рівнем моря) комплексу Цитаделі, який височить зі сторони вулиці Коперника: Гора Шембека (або Шемберка) має таку назву з XVII ст.; це найвища гора, що опадає стрімко до вул. Коперника. Під час облоги Львова Хмельницьким 1648 року опанували її козаки (Крип’якевич)||гора Вроновських ◊ гора́ Шумані́вка іст. пагорб (321 м над рівнем моря), який височіє над Зооветеринарною та Медичною академіями, між вулицями Пекарською та К. Левицького||Новокампіанівська гора ◊ гора Яцка (Яцька) = Вовча гора́: Та вулиця, яку я буду називати Крулєвска, зачинається від Зеленої вулиці і тягнеться аж під гору Яцка, де кінчається, бо там дальше починається доволі стрімкий спад гори Яцка, порослий травою. Бурса була положена по лівій стороні тієї вулиці, і по тій стороні, на тротуарі поповнено убивство. Двох студентів, що мешкали в бурсі, йшли в певнім віддаленні за Собінським, бачили цілу подію і ствердили, що справців було двох – один низький, другий вищий – і що справці по вбиттю утекли на гору Яцка. Був тільки одинокий стріл іззаду (Шухевич); По чині втекли через гору Яцька, де на них чекали товариші, щоб в разі небезпеки стати їм до помочі, а опісля з гори св. Яцька збігли до трамваєвої зупинки коло Промислової школи, де припадкво чекав трамваєвий віз, яким спокійно роз’їхалися домів (Шухевич) ◊ гора св. Яцка (Яцька) = Вовча гора́: Ще перед Квітківкою від вул. Зеленої відгалужується праворуч вулиця Йосипа Сліпого, що була прокладена на початку XX ст. Вона майже перпендикулярно піднімається від парного боку вул. Зеленої й через кількасот метрів серпантином піднімається на гору Вовчу (св. Яцка) (Мельник І.) ◊ з горо́ю понад, більше ніж (ст): Поліційний аґент Коґут – це була, мабуть, найпопулярніша постать на Богданівці, може, трохи й тому, що він жив тут з горою п’ятнадцять років і наша “парафія” могла почванитись перед рештою Городецького, що має свого власного шпіцля (Керницький) ◊ За́мкова гора́ пагорб у північно-східній частині міста; у 1835- 1839 роках було засипано яр між горами Княжою та Замковою, які відтоді сприймаються як цілість: Ми жили у флігелі великого будинку при вулиці Синявській під Замковою горою; в цьому будинку приміщувався жіночий польський монастир (Тарнавський О.)||Високий Замок ◊ Змі́єва гора́ пагорб у районі сучасної вулиці Олекси Довбуша: На початку XVII ст. під Змієвою горою збудували невеликий костел св. Войцеха – поблизу цвинтаря, на якому ховали померлих під час епідемії чуми. У 1704 році в цьому костелі перебував шведський король Карл XIII, який керував облогою та штурмом Львова (Мельник І.)||Зміїна гора ◊ Зміїна гора́ = Змі́єва гора́ ◊ Каде́тська гора́ = гора́ Ву́лька: І справді Роман малим хлопцем потрапив цілими днями пересиджувати на Кадетській горі біля Стрийського парку, придивляючись, як вправляли вояки польської армії (Загачевський) ◊ Калі́ча гора́ один із трьох пагорбів (325 м над рівнем моря) комплексу Цитаделі, який однією із сторін виходить на вулицю Калічу: Каліча гора, від сторони теперішньої Калічої вулиці, вже приблизно 1450 року була місцем, де жили каліки й старці; вони мали навіть свого “старосту калік”. На Калічій горі 1656 року побудував свій двір Бартоломей Зиморович, львівський історик і поет (Крип’якевич)||Галич-гора, Тепла гора ◊ Камінна гора́ іст. колишній пагорб в околиці гори Льва: Під горою Льва знаходиться костел св. Войтіха. Сусідні горби мали колись свої назви: Змієва гора, Камінна, гора Стефана, – тепер вони затратилися. На всіх горбах простягалися колись сади й виноградники міщан (Крип’якевич) ◊ Кня́жа гора́ пагорб у найдавнішій частині міста, символ самого Львова, у XІ́X ст. з’єднаний із Замковою горою, які разом творять Високий Замок: Верх Княжої гори знаходиться на плантаціях, між домиком огородника й штучною печерою. В давні часи (до 1830-х років) на місці, де тепер є домик огородника і реставрація, ішов глибокий, стрімкий яр, так, що Княжа гора була цілком віддалена від другої гори, на якій стоїть тепер могила Люблінської унії. Княжа гора була з природи дуже оборонна, збоча її спадали стрімко на всі сторони. На давніх малюнках вона має вид стіжка (Крип’якевич)||Кальварія, Лиса гора ◊ Корту́мівська гора́ = Корту́мова гора́ ◊ Корту́мова гора́ один із пагорбів (374 м над рівнем моря) узгір’я на захід від Кортумівки: Вище від вул. Шевченка, рівнобіжно до неї, пролягає вул. Золота. Колись це була дорога, що піднімалася вгору від старого єврейського цвинтаря до Кортумової гори – межею між ґрунтами міських осад Краківського передмістя та Арцибіскупським фільварком (Мельник І.)||Кортумівська гора ◊ Лиса гора́ = Кня́жа гора́: Після обіду щодня був прохід на свіже повітря. Звичайно ішли ми під Лису Гору, де грали в футбол ті, що вміли і хотіли, інші дивилися, читали, відпочивали (Шанковський) ◊ Новокампіа́нівська гора́ = гора́ Шумані́вка ◊ Пелчи́нська гора́ один із трьох пагорбів (326 м над рівнем моря) комплексу Цитаделі, який височить зі сторони вулиці Д. Вітовського||Познанська гора ◊ Позна́нська гора́ = Пелчи́нська гора́: Познанська гора згадується під час другої облоги Хмельницького 1655 року: тут стояла московська батарея й звідси обстрілювали місто (Крип’якевич) ◊ Піскова гора́ = гора́ Льва: В новіших часах її розкопали наполовину й добували з неї камінь і пісок; звідси її друга назва – Піскова гора. Ця гора має свою легенду. В однім із львівських часописів появилося оповідання такого змісту: 11 березня 1925 р. перед полуднем переходив оповідач біля гори. Шалів тут вітер, що кидав туманами піску й снігу, гнув додолу дерева й запирав віддих у грудях. В одній хвилі з гори Льва відірвалася брила піску й на тому місці появилася постать лицаря при повній зброї; панцир був зложений з лусок, що робили враження грубої шкіри. З’ява стояла нерухома, але провіяв вітер – і постать зникла, залишився тільки сірий круг піску. Так постала легенда про лицаря – опікуна гори (Крип’якевич) ◊ Святою́рська гора́ → «святоюрський» ◊ Те́пла гора́ = Калі́ча гора́. смотреть
ГОРА́, ы́, ж.1.Значительная возвышенность над поверхностью земли.Горы около Дербента зрятся разныя вышины. КАН 171. Сеи вѣтр бывает в зимних мѣсяцах на. смотреть
гора́ сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? горы́, чему? горе́, (вижу) что? го́ру, чем? го́рой, о чём? о горе́; мн. что? го́ры, (нет) . смотреть
ГОРА ж. общее название всякой земной возвышенности, противопол. дол, раздол, долина, лог, низменность; (а плоскость, равнина, отсутствие того и другого). Различают подошву или под горы, верх или вершину, склон, бок или угорье, а относительно пролегающей по склону дороги: косогор, косогорье. Целая полоса или связь гор называется: гряда, кряж, хребет, цепь; развилина, рассоха горного хребта: отрог, а перекресток или место соединения расходящихся хребтов: горный узел. Гряда или релка также длинное, низкое возвышение, особенно по болоту. Венец, окраина плоской вершины; гребень, каменистая вершина грядой; шихан, мар вост. отдельная, иногда остроконечная горка на горе, вершина поверх холма; голец, гольцы сиб. голокаменные вершины, где уже нет никакой растительности; ледник, вечные снега и лед в горних пределах. Утес, скала, обрыв, стена, яр, составляют частности горы, или бывают местами отдельно, по себе и по бокам долин и пропастей. | Между притоками двух соседних рек всегда тянется возвышенность, кряж, гряда: это сырт, водопуск, водораздел, вододержа; поперечные овраги по бокам водопуска, обычно с родниками, также называются вершинами, относя это к притоку. Плоская возвышенность, плоскогорье. Сопка, одиночная гора, или шихан в большом виде, отдельная вершина горы; а также малая огненная гора. Холм, горка, горочка, горушка, и притом не слишком крутая, не скалистая; бугор, пригорок, то же, меньшего размера; курган, насыпная горка или холм; взлобок, крутоватый, небольшой подъем, а лобок, венец или самый перевал его; скат или склон, изволок, подъем, тянигуж, покатая, отлогая возвышенность, которой названия эти частию приданы от езды; увал, уступ, горная ступень. Подгорье и предгорье, пригорье, полугорье, нагорье, загорье, понятны по знач. предлогов. | Горою, на севере, по Волге и пр. называют также вообще землю, сушу, берег, материк, в противность воде, реке, морю. Ехать горою, арх. берегом, сухопутно, гужем. | На Волге, гора, высокий или горный, т. е. правый берег, а левый луговой; также | черта отлогого берега, докоторой достигает высший разлив. | Местами (костр.) горой называют кладбище, располагаемое на пригорке. | На Байкале, гора, северный ветер, горыч. В горе, вверху, наверху. Горы, гористые места. Кавказцы живут в горах. Он ушел в горы. | Горка, горы, отлогий помост, обледенелый поливкою, большая снежная куча, или природный скат, выглаженный и политый, для катанья на салазках. С летних, дощатых гор катаются на колесничках. Навалить гору денег, товару, кучу. Человек гора горой, не в меру тучный. Лезть в()гору, выситься. Жить в()гору и жить под гору, мужать и стареться; или разживаться и мотать. Стоять за кого горою, отстаивать, защищать. Надейся на меня, что на каменную гору. Пир горою, великолепный и разгульный. Сулить кому золотые горы, обещать много. С горки виднее. Гора мышь родила, переводн. Не за горами, близко. Гора с горой не сходится, а человек с человеком (или горшок с горшком) столкнется. Не сули с гору, а подай впору. И крута гора, да забывчива: и лиха беда, да избывчива. Крута гора, да миновать нельзя. Горой — водой, лесом — парусом, безтолочь. Бывает порою, течет вода горою. Временем в горку, а временем в норку. Вези под гору, вези временем и в гору. Схватился, как с горы скатился. Пора, что гора: скатишься, так оглянешься. Не все равно: есть и горы, шуточн. игра слов. Козел по горам, и баран по горам. Мыши по норам, а козы по горам. Мой талан пошел по горам (пошел по рукам). И горою в лес, и под горою в лес, и лесом в лес. Лучше низом, нежели горою. Дери (дуй) вас горой, да и со двора долой! Под гору, хошь горы вози; а в гору, хошь горой положи, о лошади. В гору-то семеро тащат, а с горы и один столкнет. Что больше под гору, то выше в гору (придется). Шубой мирю, кобылу в горку! в игре в горку. Рубль и тулуп, и шапка в гору! то же. Утка в море, хвост на горе (на воле или на заборе)? ковш. Донеси Бог до двора: а брюхо, что гора. Сыт, как Егорьевская гора, в Нерехте. Смерть (беда) не за горами, а за плечами. Дума за горами, а смерть за плечами. Дай вору хоть золотую гору, воровать не перестанет. Бес качает горами, не только нами. Силен враг, и горами качает, а людьми, что вениками трясет. Ни за золотую гору. Я и сам золотыми горами отдам, посулами. Звонки бубны за горами. Не страшны злыдни за горами. Хвалили, хвалили, да под гору и свалили, о сглазе скотины. Хвали горку, как перевалишься. Хвали горку на взлобке лежучи. За горами петь хорошо, а дома жить хорошо намек на песню: «За горами, за долами», и на похвалу чужбине. Как с горы, нечаянно. Стоит деревенька на горке, а хлеба в ней ни корки (Новгор. погосты, т. е. избы попа и причта, строятся там отдельно, подле церкви, а окружные деревни составляют приход). Живет на горке, а хлеба ни корки, о барской усадьбы особняком. Идет Егор с высоких гор, ковром покрыть, скобой прибить? подснежная вода. Межи гор, меж ям, сидит птица холуян? огурец в межигрядье. Брат Аркадий зарезал буру корову на горах Араратских, скороговорка. По горам-горам ходит шуба да кафтан? овца. Из-за гор-горы, издали, с чужбины, с дальней стороны. .
Гора (5). Возвышенность, поднимающаяся над окружающей местностью. Мн. ч.: горы, гористая местность: О Бояне, соловію стараго времени! а бы ты сіа плъкы. смотреть